Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилуплювати

Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл. 1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Ном. № 10334. Тріску на одвірку вилупила. МУЕ. ІІІ. 45. 2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). Мет. От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. ЗОЮР. І. 229. Вилупила вона ту дитину. Грин. II. 262. 3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш. Левиц. І. 152. 4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран. Ном. № 6599.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЛЮВАТИ"
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець... стояв у підкапку. О. 1861. X. 23. 2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ. Вх. Зн. 53.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Приспільниця, -ці, ж. Масляница. Угор.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.