Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виломити

Виломити, -млю, -миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОМИТИ"
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый. Желех.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати. Вх. Зн. 73.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.