Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Брести, -бреду, -деш, гл.
1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась.
2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом.
Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Гадина, -ни, ж.
1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Гадина в його словах дихає. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Туга коло серця як гадина в'ється.
2) — сліпа = веретінник, Anguis fragilis.
3) — сороката. Pelias chersea.
4) — чорна. Pelias chersea.
5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадинка. гадинонька, гадиночка.
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам.
Родитель, -ля, м. Родитель, отець. Шануй учителя паче родителя. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають.
