Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косятинець

Косятинець, -нця, м. Родъ растенія. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЯТИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЯТИНЕЦЬ"
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Бунда, -ди, ж. Верхняя одежда — родъ суконнаго пальто. Гол. Од. 80, 83.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Недохід, -хо́ду, м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Тревний, -а́, -е́ Сытный. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЯТИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.