Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косище

Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЩЕ"
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. Камен. у. 2) Быть въ состояніи.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Краснивечко, -ка, с. Румяны? Твоя Мар'юхна хорошенька, без білого білечка біленька, без красного красивечка красненька. Чуб. IV. 70.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити. Гол. II. 711.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.