Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косарик

Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРИК"
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Відкладний Cм. відкладаний.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Ду́нути Cм. дути.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.