Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косатарь

Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАТАРЬ"
Вислухувати, -хую, -єш, гл. = вислухати.
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Гафтарь, -ря, м., гафтува́ння, -ня, с. гафтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = гаптарь, гаптування, гаптувати. Грин. III. 525.
Громни́чний, -а, -е. Относящійся къ празднику Срѣтенія. Чуб. ІІІ. 6.
Зажахтіти, -хчу, -ти́ш, гл. Завышать, распалиться, начать испускать сильный жаръ, зардѣть (о горящихъ угольяхъ). Зажахтить як жар. К. Дз. 151.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.
Нахід, -ходу, м. Нашествіе.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСАТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.