Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Ми, мужикуючи по хуторах і селах...
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша.
Споліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. сполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Ополаскиваться, ополоснуться, обмываться, обмыться, смачиваться, смочиться. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Запряжу тобі чалу кобилу.
