Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коструб

Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
З'язуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. з'язатися, -в'яжуся, -жешся, гл. = зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.