Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костричуватий

Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧУВАТИЙ"
Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. Cм. інклю́з.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Прополіскувати, -кую, -єш, сов. в. прополоскати, -щу, -щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Левиц. Пов. 288. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Канев. у. Батько слабий лежить. Канев. у., Ум. слабенький, слабе́сенький.  
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Телепнути, -ну, -неш, гл. 1) Ударить. Волын. г. Як телепнув по голові. Херсон. у. 2) Выпить, дернуть. Св. Л. 222.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.