Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костричуватий

Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЧУВАТИЙ"
Брикуха, -хи, ж. 1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178. 2) Своенравная.
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Скрикнути Cм. скрикувати.
Шмондя, -ді, об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.