Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костирь

Костирь, -ря́, м. 1) = костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32. 2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько. Грин. III. 380.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТИРЬ"
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Помертвіти, -вію, -єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Фіявка, -ки, ж. 1) = хвіялка. Вх. Лем. 4 77. 2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. ІІ. 5.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.