Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котарь

Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТАРЬ"
Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був. Кіевск. у.
Зродити, -ся. Cм. зрожати, -ся.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Побавити, -влю, -виш, гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.