Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Ум. зано́зик. Ув. занозя́ка.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались.
2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя.
Прикручувати, -чую, -єш, сов. в. прикрутити, -кручу, -тиш, гл.
1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ткач прикручувати.
2) Привинчивать, привинтить.
3) Строго приказывать, приказать. Пійдіть гінця мені кликніте, до мене зараз щоб прийшов, глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шиньок та не зайшов.
4) Притѣснять, притѣснить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл.
1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ).
2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини.
3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його.
Упад, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе.
2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок.
3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.
4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася.
