Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коська

Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКА"
Бець, -ця, м. Родъ большого хлѣба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.