Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коська

Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКА"
Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114. 2)себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Роздути, -ся. Cм. роздимати, -ся.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Цундравий, -а, -е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 78. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави. Гол. II. 561.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.