Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костогриза

Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТОГРИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТОГРИЗА"
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Лукаш. 112. Грин. ІІІ. 349. Ум. Горі́вонька. Грин. ІІІ. 86. Горівочка.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Посвячувати, -чую, -єш, сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. І. 92.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть. Гол. II. 106.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла. МВ. ІІІ. 129.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
Цісаречок, -чка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТОГРИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.