Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї.
