Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний.
2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна.
Услон, -ну, м. = ослін.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла.
