Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косиця

Косиця, -ці, ж. 1) Небольшая коса. 2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г. 3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53. 1) = косниця. А в пшениці золоті косиці. Н. п. 5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. косичка, косиченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Немило нар. Непріятно.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Посповнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. 1) Наполниться (во множествѣ). 2) Сдѣлаться полнымъ (во множествѣ). Вам, ягідки, посповняйтеся. Грин. III. 497.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.