Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала.
Тремтіти, -мчу, -тиш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. Роса на листях тремтіла. Затихає голос, тремтить.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило.
Чигінь, (ні, ж. ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берлини, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...