Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное.
Напада́ти II, -да́ю, -єш, сов. в. напа́сти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. На лубенському шляху напали гайдамаки. Напала на Його пропасниця, кашель. Онъ заболѣлъ лихорадкой, кашлемъ и пр. 2) Встрѣчать, встрѣтить, наталкиваться, натолкнуться. Ходив, ходив і таки напав на таких...
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько.
