Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчуля

Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУЛЯ"
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.
Дерня́, -ні́, ж. = Дернина.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Посатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала... запінилась, посатаніла. Котл. Ен. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.