Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл.
1) Сцѣплять, сцѣпить.
2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ.
Токарня, -ні, ж. 1) Мастерская токаря. 2) Токарный станокъ. Части: підстава — основаніе, два вертикальныхъ столбика — стовпи, соединенные вверху продолбленнымъ вдоль посрединѣ огнивом, въ которое входить вертикальный за́яць, передвигаемый въ отверстіи вдоль огнива; отъ заяца до стовпа (лѣваго отъ работника) идетъ вало́к, между однимъ концемъ котораго и заяцем вставляется обтачиваемый кусокъ дерева; валокъ приводится во вращательное движеніе ремінем — ремнемъ, нижній конецъ котораго прикрѣпленъ къ постолу — подножкѣ, а верхній къ перекладинѣ отдѣльно стоящаго стовпа, называемой жердка; въ лѣвый отъ работника столбъ вдолблена толстая дощечка решітце́, отъ которой до заяця идетъ кривуля, — на послѣднюю опирается лѣвая рука работающаго. Части подножки, придѣланной къ основанію: постіл — на него ступаетъ нога, онъ вдѣланъ въ воротило, а послѣднее концами входитъ въ двѣ жабки. Сидѣлье токаря — сіде́ць. 3) Станокъ для обточки колесныхъ ступицъ.
