Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчуга

Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУГА"
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба). Мнж. 179.
Зменчати, -ся и пр = зменшати, -ся и пр. Менший син так зметається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.