Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котець

Котець, -тця́, м. 1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 15. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили. Новомоск. у. 2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. КС. 1891. V. 207. Cм. котючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЕЦЬ"
Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Прикрасити Cм. прикрашати.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє. Ном. № 472.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.