костричитися

Костричитися, -чуся, -чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.

Випадкові слова

Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.

повністю...

Примулина, -ни, ж. Нанесенный водою илъ. Вх. Уг. 263.

повністю...

Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.

повністю...