Бахматий, -а, -е. Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ).
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Любо місяцю з зорями в воду поринати.
Поросперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Распоясаться (о многихъ).
Століття, -тя, с. Столѣтіе.
Штапування, -ня, с.
1) Стеганіе (при шитьѣ).
2) Узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.).
