Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчувати

Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУВАТИ"
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ. Вх. Зн. 13.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував. МВ. ІІ. 204.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. Ум. спинка, спи́ночка.
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.