Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчувати

Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧУВАТИ"
Безперечний, -а, -е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь). Мнж. 148.
Ноді нар. Сокращенное иноді.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98).
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. Н. п. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. ХС. 1893. VII. 74. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ. Вас. 206.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.