Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косарка

Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРКА"
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Зати́рити Cм. затирювати.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє. Ном. № 9059.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Стайня, -ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. Чуб. V. 26.
Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.