Галабута, -ти, ж. Надменность.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать.
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв.
Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть.
