Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костельник

Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЕЛЬНИК"
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Драбина́стий, -а, -е. = драбинястий.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438.  
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Чуб. ІІІ. 150. Візьми вінок та обмети біля хати. Харьк.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.