Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костельник

Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЕЛЬНИК"
Виверти, -рну, -неш, гл. Выбросить. Цици такі, же аж си виверла на плечі. МУЕ. ІІІ. 34.
Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту. Н. Вол. у.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.