Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Гул. Арт. Укр. п. 33. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Котл. Ен. II. 33. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... Гол. І. 139. В осени дня — година. Ном. № 613. Вік наш — як година. Ном. № 8265. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Мет. 241. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. ЗОЮР. І. 318. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Новомоск. у. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Ном. № 8851. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). Щасливою годиною козак уродився. Мил. 79. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Макс. Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Н. п. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. АД. II. 3. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. Лохв. у. 4) година іде. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. годинка, годинонька, годиночка.

Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.

Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.

Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.

Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.

Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться. Мир. Пов. II. 64.

Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.

Онь нар. = ониж. Вх. Зн. 44.

Схожість, -жости, ж. Сходство. Незвичайна схожість дочки з матіррю дуже вразила Яся. Левиц. І. 234.

Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. І. 23. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана. Шевч. 576.