Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косцяний

Косцяний, -а́, -е́ = кістянийНа тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЦЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЦЯНИЙ"
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Гру́бний 2, -а, -е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Клоччя, -чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 886. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. клоччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЦЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.