Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кося

Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЯ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Повиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. повитися, -в'юся, -єшся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140. Королів цвіт повився по лісі. Г. Барв. 89. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися. АД. І. 161.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Спромогтися Cм. спромогатися.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій. ЕЗ. V. 168.
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Козел. у. Черниг. у. Ум. цямрочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.