Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костомаха

Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТОМАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТОМАХА"
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Каса, -си, ж. Касса.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Протопопа, -пи, м. Протоіерей. Як пожив той піп у нас років зо два, то його зробили протопопою. ЗОЮР. І. 266.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТОМАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.