Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Ряст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Corydalis solida Smith. в) Scilla bifolia L. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Мабуть уже йому рясту не топтати. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла.
Умокріти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.
