Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костяниця

Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯНИЦЯ"
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Бубличок, -чка, м. Ум. отъ бублик.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина. Шух. І. 18.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Підбілити Cм. підбілювати.
Позадріпувати, -пую, -єш, гл. = позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували? Богодух. у.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.