Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костяниця

Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯНИЦЯ"
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк. Аф. 360.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia. Вх. Уг. 248.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.
Подошов, -шви́, ж. Снарядъ для ловли рыбы (плетеный изъ прутьевъ). Вх. Пч. II. 24.
Прокопати Cм. прокопувати.
Ременарь, -ря, м. Шорникъ. Угор.
Утаскатися, -каюся, -єшся, гл. Залѣзть, влѣзть. Учора я в болото втаскалася. Зміев. у. Поставив чоловік під Великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт. Мнж. 121.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.