Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косичка

Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЧКА"
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Зільжи́ти, -зку, -жиш, гл. Уменьшиться, облегчиться. Мороз капку зільжив. Вх. Лем. 420.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Печатати, -таю, -єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2)труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. І. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. І. 289.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Погейкувати, -кую, -єш, сов. в. погейкати, -каю, -єш, гл. Кричать, покрикивать: гей! погонять. Вже плугатарі погейкують, а вівчарики посвистують. Н. п.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.