Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косичка

Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЧКА"
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Замотори́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Заспѣшить. Замоторився він, як у школу йти. Конст. у.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.