Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. 2) Отражаться.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували?
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє.
