котига
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Том 2, ст. 292.