Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котига

Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИГА"
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.
Стусонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота раз, вдруге, та так їх.... і випер. Стор. МПр. 46.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Гол. Од. 71. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори. Гол. IV. 4 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.