Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котига

Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИГА"
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Надійти́ Cм. надходити.
Одежина, -ни, ж. 1) Что либо изъ платья. Г. Барв. 190. 2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ном. № 11133. Ум. одежинка. Мир. Пов. І. 123.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Перекопати Cм. перекопувати.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.