Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Заманулось їсти старенькій.
Ле́ле 1, леле 2чко!, меж. Увы! Горе! Бѣда! Ой леле 2, леле 2! битиме татусь. Ой леле 2чко, леле 2чко, болить моє сердечко! Леле 2, леле 2чко мені!
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.
