Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кось-кось!

Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ! Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬ-КОСЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬ-КОСЬ!"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Воздушний, -а, -е. . = воздуховий
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом. Вх. Лем. 425.
Лакуза, -зи, м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Рудч. Ск. І. 128. Ум. лакузка.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЬ-КОСЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.