Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костур

Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ном. № 12813. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Грин. III. 659. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку. Ном. № 13663.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУР"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Перепакувати, -ку́ю, -єш, гл. Перепаковать, переложить вещи.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Пригніток, -тка, м. 1) Прессъ. 2) Угнетенный человѣкъ.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.