Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костур

Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ном. № 12813. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Грин. III. 659. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку. Ном. № 13663.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУР"
Вижати I Cм. вижимати.
Вияснити, -ся. Cм. виясняти, -ся.
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Запіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запекти́, -чу́, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Перещеплювати, -люю, -єш, сов. в. перещепити, -плю́, -пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
Таланний, -а, -е. Счастливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.