Гайовик, -ка, м. Лѣшій.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. Правовірні наші мусульмане.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Взболтаться, разболтаться.
2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Повисипувати, -пую, -єш, гл.
1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані.
2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Рід... роскоренився великий та дужий. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
