Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костяк

Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЯК"
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Роспаровувати, -вую, -єш, сов. в. роспарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. Грин. III. 187. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох. Камен. у.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Шеретовка, -ки, ж. Просорушка.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка. Чуб. IV. 683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.