Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костриця

Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЦЯ"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.