Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костриця

Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРИЦЯ"
Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! Ном. № 674. 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі. Грин. ІІІ. 437.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.