Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кострубач

Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Перило, -ла, с. Перегородка. Вх. Зн. 48.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Уповивач, -ча, м. = повивач. Желех.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.