Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кострубач

Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Відав, відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Н. п. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо. Федьк.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам? К. Іов. 39.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Хоробний, -а, -е. Къ болѣзни относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.