Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кострубач

Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАЧ"
Везерунок, -нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый. Вх. Лем. 466.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.