Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косарь

Косарь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРЬ"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара. Ном. № 13620.
Здивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Наскось нар. Наискось. О. 1861. XI. Свид. 34.
Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Поодц.. Cм. повідц..
Поручати, -ча́ю, -єш, сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.