Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Обділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. обділи́ти, -лю, -лиш, гл. Надѣлять, надѣлить всѣхъ, раздѣливъ, дать всѣмъ. Батюшка вийшов на царські врата да почав проскурою народ обділяти. Як таки можна таким маленьким кусочком вареника та всю вашу громаду обділити. Куплю в'язку бубликів, то й буде чим обділити дітей. Чи час дари роздавати, короваєм обділяти?
Повідмерзати, -заємо, -єте, гл. Отмерзнуть (во множествѣ). Вуха повідмерзали і пальці на ногах.
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.
