Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костюк

Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЮК"
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Вірне нар. = вірно.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Кабарда, -ди, ж. Кабарга? Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою. К. ЧР. 94.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576.
Начеремшити, -шу, -шиш, гл. Во множествѣ дать. Ти мені тільки снопів начеремшив, що не дам сі з тим ради. Вх. Зн. 40.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.