Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Зоп'ятитися, -чуся, -тишся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Як скажеш, пісні він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди!
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата.
Роспочинати, -на́ю, -єш, сов. в. роспочати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. Ще ти недавно роспочав жити. Ворог і роспочав війну упять. Роспочали молотити.
Учистити, -щу, -стиш, гл.
1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Як учистить гряд!
2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
