Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корячок

Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЯЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЯЧОК"
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Задари́ти Cм. задарювати.
Звабли́вий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного. Єв. Мр. VII. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЯЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.