Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Об'їхати Cм. об'їзджати.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
Терняк, -ка, м.
1) Терновый кустъ.
2) пт. Сорокопудъ, Lanius.
