Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корячок

Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЯЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЯЧОК"
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська. Сніп. 45.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЯЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.