Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коса

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около пискуколос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. К. Іов. 61. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. Чуб. V. 133. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. Чуб. V. 345. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток. К. Досв. 109.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы. Вх. Зн. 42.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається. Мир. ХРВ. 132.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Плещук, -ка, м. Родъ игры на свѣтлый праздникъ. Вх. Зн. 50.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
Шата, -ти, ж. 1) Богатая одежда. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. 2) Риза. Коли не піп, так і в шати не одягайся. Ном. № 9571. 3) Окладъ на иконѣ. Образи в срібних шатах. Г. Барв. 261. Ум. шатонька. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. АД. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.