Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коса

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около пискуколос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.
Таємниця, -ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.