Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ).
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Поростовкувати, -кую, -єш, гл. = поростовкмачувати.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Тріпнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Вмочив в росу цілу руку та як тріпне. Cм. трепнути.