Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Ум. полум'ячко.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Трубета, -ти, ж. = трембіта.
Холодок, -дку, м.
1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Сіла спочити в холодку під вербою. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок.
2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Беріть же й холодок з собою від сонця.
3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. То-же: заячий холодо́к. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком.
