Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет.
Обвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. обвезтися, -зуся, -зе́шся, гл. Обвозиться, обвезтися.
Переганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) переганяти думки. Усиленно думать.
6) — на решето. Очищать, очистить решетомъ.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. Сердитий вітер завива.
Соцький, -кого, м. Сотскій. Настановляють того мужика соцьким.
Трутник, -ка, м.
1) Отравитель.
2) Раст. Polyporus igniarius Fr.
