Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Приходь до мене на попряхи. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Пани хорти заводять да рароги. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
