Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косорий

Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСОРИЙ"
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить. К. ПС. 139.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився. Чуб. V. 954.
Черкасин, -ну, м. Родъ бумажной сѣрой ткани, употребляемой для одежды. Привіз їй.... на корсет черкасину. Г. Барв. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.