Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висушати

Висушати, -шаю, -єш и висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки. Чуб.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Копанка, -ки, ж. 1) Копаніе, выкапываніе. 3) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брат була там у лісі копанка. Грин. І. 4. 3) Выкопанный прудикъ, сажалка. Вас. 200. 4) Расчищенное подъ посѣвъ мѣсто въ лѣсу, которое еще нельзя пахать, можно лишь копать. Желех. Вх. Зн. 27. Ум. копаночка. Пішла пошукать води, аж найшла маленьку копаночку. Руч. Ск. II. 64.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.