Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик.
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Накрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. накри́тися, -кри́юся, -єшся, гл. Накрываться, накрыться. Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Оклепанець, -нця, м. = околот 1.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
