Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висушати

Висушати, -шаю, -єш и висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae. Лв. 99.
Заверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заверну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Мет. 150. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Чуб. V. 262. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду. Рудч. Ск. II. 55.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину. Вх. Лем. 449.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
Тридньовий, -а, -е. Трехдневный. Н. Вол. у.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.