Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста.
Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Безглуздий як синиця.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Стовпище, -ща, с. Толпа.
